29 жовтня відзначається Всесвітній день псоріазу

Псоріаз є поширеним хронічним запальним імуно-опосередкованим захворюванням, що переважно вражає шкіру і суглоби. Враховуючи опубліковані оцінки, поширеність в популяції псоріазу складає від 1,5 до 3 %, в Шотландії на це захворювання страждають більше 100 000 осіб. У західноєвропейських країнах захворюваність на псоріаз становить більш ніж 2%, в інших країнах Європи – не перевищує 6% (в Ірландії – 5,5%, Іспанії – 3,7%, Швеції – 2,3%, США та Канаді ці показники 2,2% – 4,7% відповідно). Приблизно 20 % пацієнтів, що страждають на псоріаз, можуть також мати псоріатичний артрит (ПсА).

В Україні статистичні дані щодо захворюваності на псоріаз суттєво відрізняються від середніх показників в Європі і світі. Так, в 2013 році поширеність псоріазу в абсолютних числах становила 101 048 пацієнтів, серед яких було понад 6 000 дітей, а захворюваність склала 222,5 на 100 тис. в загальній популяції. В 2011 році поширеність псоріазу в абсолютних числах становила 102 100 пацієнтів, серед яких було 6 698 дітей, а захворюваність склала 223,9 на 100 тис. в загальній популяції, в тому числі 83,7 на 100 тис. серед дітей. З 1995 р. кількість зареєстрованих випадків псоріазу у Львівській області зросла з 3127 до 5963 у 2014 р., тобто в 1,9 рази, а динаміка вперше виявленого дерматозу збільшилася в 2,24 рази. Серед осіб до 17 років загальна кількість виявлених випадків псоріазу за останні 20 років збільшилась в 1,32 разу (1995р. – 272 випадки виявленого псоріазу та 359, відповідно, – в 2014р.). Слід зазначити, що серед дітей спостерігається приблизно стабільна тенденція вперше виявленої захворюваності (1995р. – 123 та 2014 р. – 145 осіб, відповідно). Це може бути обумовлено як недосконалістю медико-статистичних систем, так і гіподіагностикою псоріазу внаслідок низького рівня звернень пацієнтів.
Дебют захворювання спостерігається в будь-якому віці, але пік початку захворювання в середньому припадає на друге і третє десятиліття життя. Перебіг хвороби характеризується наявністю рецидивів і ремісій, ця умова має тенденцію зберігатися протягом усього життя. За останні 20 років з’явилось багато інновацій в розумінні генетичних, молекулярних і клітинних механізмів, що лежать в основі вказаних запальних процесів, і було розроблено багато нових та ефективних методів лікування.

Негативний вплив вказаних захворювань на пов’язану зі здоров’ям якість життя (ЯЖ) є порівняним із впливом ішемічної хвороби серця, діабету, депресії та онкологічних захворювань. У багатьох випадках прояви дисфункції (що ведуть до інвалідності) можуть бути зменшені шляхом ефективного лікування. Крім того, важкі захворювання на псоріаз і псоріатичний артрит пов’язані із збільшенням стандартизованого коефіцієнта смертності. У порівняльному дослідженні пацієнтів за наявності та без псоріазу у Великобританії на основі бази даних “General Practice Research Database”, чоловіки з важкими формами псоріазу помирають в середньому на 3,5 років раніше (95 % ДІ, від 1,2 до 5,8 років, р < 0,001), ніж у контрольній групі, а жінки з важкими формами псоріазу помирають в середньому на 4,4 роки раніше (95 % ДІ від 2,2 до 6,6 років, р < 0,001) порівняно з контрольною групою. Візуально видимий характер ураження на псоріаз може створити відчуття стигматизації серед хворих. Набряклі та деформовані суглоби, а також прояви інвалідності у хворих з ПcА можуть призвести до відчуття стигматизації.

Захворювання на псоріаз і ПсА значно розрізняються за ступенем їх серйозності. При легкому псоріазі може бути ефективним місцеве лікування, призначене у первинному медичному закладі, якщо дана терапія використовується належним чином. Для важких форм потрібне швидке та інтенсивне лікування, як правило, в умовах спеціалізованої медичної допомоги, із застосуванням фототерапії, лікування системними засобами, застосування біологічної терапії або відповідного лікування в умовах стаціонару.

Різноманітні прояви ПсА може бути важко визначити, зокрема, за відсутності відповіді у гострій фазі. Лікарі загальної практики можуть не знати, коли скеровувати пацієнтів до фахівця спеціалізованої медичної допомоги і у рамках локальної практики можуть не знати про можливості лікування, які доступні для пацієнтів. У закладах як первинної, так і вторинної медичної допомоги тяжкість захворювання, і як наслідок – настання інвалідності, не завжди повністю вивчаються і документуються. Лікування пацієнтів з поєднанням важких форм псоріазу та ПсА може бути особливо складним і вимагати тісної співпраці між фахівцями кількох спеціальностей. Незважаючи на наявність різноманітних методів терапії, не завжди легко досягти ефективного і безпечного контролю активності захворювання, крім того, практично відсутній стандартний терапевтичний підхід. З цих та інших причин існує значна незадоволеність серед пацієнтів щодо псоріазу та його лікування.

Previous Article
Next Article