Безбар’єрність починається не з пандуса. Вона починається з нашого ставлення одне до одного.
Сьогодні стартував Національний тиждень безбар’єрності-час, коли варто чесно запитати себе: чи комфортно людям поруч із нами жити, працювати, звертатися по допомогу, бути собою?
Безбар’єрність – це не лише про доступ до будівель для людей з інвалідністю. Це значно більше. Це про суспільство, у якому кожен має право бути почутим, прийнятим і не відчувати себе “не таким”.
Безбар’єрність-це:
- коли літню людину не відмовляються брати на роботу через вік;
- коли людина може виглядати так, як хоче, без осуду;
- коли тексти написані простою та зрозумілою мовою;
- коли мама з візочком може без труднощів потрапити до закладу;
- коли люди з порушенням слуху чи зору можуть отримати потрібну інформацію;
- коли не знецінюють, не висміюють і не ділять людей на “правильних” та “інших”.
Безбар’єрність-це про повагу. Про рівність. Про людяність.
Що ми можемо зробити вже сьогодні?
- говорити просто і зрозуміло;
- допомагати, а не жаліти;
- не робити висновків за зовнішністю, віком чи станом здоров’я;
- створювати простір, у якому комфортно всім;
- бути уважнішими до потреб людей поруч.
Наш центр щодня намагається бути максимально доступним для всіх верств населення. Бо кожна людина має право на якісну, вчасну та доступну первинну медичну допомогу- без страху, осуду чи перешкод.
Безбар’єрність- це не про когось іншого. Це про кожного з нас!